Проаналізувавши Проект Закону №7351 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав кредиторів та споживачів фінансових послуг», можна з впевненістю сказати, що в частині захисту прав кредиторів та позичальників розробники даного Проекту досягли збалансованості, якої не мають норми чинного законодавства.

Так, надзвичайно важливою, в першу чергу для позичальників, є норма Проекту Закону, якою передбачається внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів», в частині покладення на позикодавця обов'язку щодо повідомлення споживача у письмовій формі про вартість кредиту з урахуванням усіх додаткових послуг, пов'язаних з отриманням кредиту.

Також потрібною є норма, якою забороняється ускладнювати прочитання договору про надання споживчого кредиту, в частині розпису сукупної вартості кредиту, шляхом друкування його кеглем меншим від кегля шрифту основного тексту.

Проект 7351 також містить ряд норм, які направлені на захист прав кредиторів. Так, Проектом Закону передбачається врегулювання порядку звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки на практиці кредитору не завжди вдається стягнути заборгованість за рахунок заставленого рухомого майна через наявність колізій між нормами Закону України «Про заставу» та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Зокрема, ЗУ «Про заставу» передбачає звернення стягнення на підставі виконавчого напису, а ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів» виконавчий напис не визначає правовою підставою для звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Нові зміни до законодавства не розширять права кредиторів, а лише врегулюють не досить досконалий механізм взаємовідносин кредитора та позичальника. Проект Закону не спрямований на «боротьбу» з недобросовісними позичальниками, його норми нададуть кредитору більше можливостей убезпечити себе від недобросовісних позичальників. Стосовно механізмів, які направлені на покращення результативності роботи з проблемними позичальниками, доцільно звернути увагу на положення Проекту Закону, якими передбачається право позикодавця надавати інформацію, що містить банківську таємницю (в тому числі і інформацію про недобросовісного позичальника) іншим банкам та установам в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій. Дана норма дозволить позикодавцям убезпечити себе від укладення кредитних договорів з позичальниками, які мають негативну кредитну історію. Передача інформації про боржника третім особам не порушує права такого позичальника. Проте, лише регламентування такого права не достатньо, необхідно внести зміни до ряду законодавчих актів, які на даний час визначають порядок розкриття банківської таємниці та відповідальність за її розголошення (в тому числі і до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України).

Необхідною є також норма Проекту 7351, якою передбачається арешт коштів не лише на рахунках боржника, що були виявлені на момент накладення такого арешту державним виконавцем, а й поширення арешту на рахунки, які були відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів.

У разі прийняття, даний Закон повинен підвищити рівень довіри споживачів до банківської системи, оскільки процес взаємодії банків та позичальників стане більш урегульованим, зменшить до мінімуму можливі зловживання як з однієї так і з іншої сторони. Прийняття Закону також позитивно вплине на процес кредитування суб'єктів господарювання та населення. Але це не значить, що відразу активізується сам процес кредитування. Навпаки, можливе навіть тимчасове зменшення обсягів кредитування, оскільки при укладанні кредитних договорів банки матимуть можливість аналізувати «кредитну історію» потенційного позичальника, надану іншими фінансовими установами, а потенційні позичальники ретельніше будуть підходити до питання отримання кредиту. В результаті, в кредитних портфелях банків повинна зменшитись частка проблемної заборгованості, що призведе до більш активної кредитної діяльності банків.

Асоціація також звертає увагу, що регулювання плаваючої процентної ставки по кредитних договорах за новим законопроектом буде здійснюватись на підставі погодженого сторонами індексу. Тобто заборони на плаваючу процентну ставку немає, а лише передбачено заборону кредитору на зміну цієї ставки в односторонньому порядку. Єдине запитання викликає те, що значення індексу, на підставі якого буде здійснюватись розрахунок плаваючої процентної ставки, має встановлюватись установою, яка за ідеєю розробників Проекту 7351, повинна мати визнану ділову репутацію на ринку фінансових послуг.

Додатково слід зазначити, що Законопроект має норму, за якою обмежується застосування кредитором санкцій до боржника за іпотечним кредитом протягом трьох місяців з моменту невиконання боржником зобов’язань. Зазначена норма направлена в першу чергу на захист прав позичальників, адже відстрочка в три місяці дасть можливість боржнику вирішити свої фінансові проблеми, увійти в графік платежів, та уникнути можливих дій кредитора щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також Асоціація вважає, що надзвичайно важливими в Проекті Закону є норми, за якими:

• передбачено заміну кредитора на будь якій-стадії судового процесу;
• передбачено, що заставоутримувач зберігає право на заставлене майно навіть у випадку, якщо заставодавець втратив свої права на таке майно у зв'язку з визнанням недійсним відповідного правочину, тощо.

Сергій Демінський, член УПАЗІКС,
генеральний директор колекторської компанії CredEx

Прес-служба УПАЗІКС
При використанні матеріалів прес-релізу посилання на Асоціацію та автора прес-релізу обов’язкове