Законопроект 1558-1 "Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті" загрожує реалізації прав банків як кредиторів. Саме такого висновку дійшли фахівці УПАЗІКС після детального аналізу Законопроекту.

Стаття 3 Законопроекту, прийнятого в першому читанні, передбачає зростання проблем із поверненням банківських кредитів, що у перспективі негативно відобразиться на здатності банків виплачувати депозити. Штучне перешкоджання кредиторам у реалізації своїх прав ставить під загрозу майбутні перспективи припливу банківських кредитів з закордону в економіку України.

Додатково УПАЗІКС звертає увагу на окремі положення статті 1 Законопроекту:

"Позичальник – фізична особа–резидент України, який має невиконані зобов’язання в іноземній валюті перед Кредитором за договорами споживчого кредиту, в тому числі забезпеченими іпотекою;
споживчий кредит – кошти в іноземній валюті, що надані кредитором позичальнику для придбання будь-якого товару, в тому числі рухомого та нерухомого майна – житлової та нежитлової нерухомості, земельних ділянок, транспортних засобів, продукції, послуг для задоволення суспільних потреб."

Відповідне визначення, наведене у Законі, ніяк не корелює з Планом рахунків про застосування бухгалтерського обліку у банках, що затверджений ППНБУ № 17/06/2004 № 280. Справа у тому, що в плану рахунків банків немає таких рахунків для обліку кредитів як "споживчі кредити", а фізична особа резидент може бути і приватним підприємцем, що зареєстрований для ведення бізнесу без організації юридичної особи. Облік кредитів, що відносяться до поняття "споживчих", відбувається на рахунках 2202 та 2203, облік іпотечних кредитів відбувається на рахунках 2232 та 2233. У назвах рахунків та їх описі у плані рахунків НБУ не уточнює, наприклад, чи слід обліковувати кредити фізичних осіб суб'єктів господарювання на відповідних рахунках, наприклад, якщо вони оформлювали на себе кредит як на фізичну особу без повідомлення банку про свій статус реєстрації як приватного підприємця. УПАЗІКС вважає, що визначення записані у Законі таким чином, що вони дають можливість і фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності також претендувати на "пільгову" реструктуризацію.

Вважаємо, що відповідний Проект потрібно направити на повторне доопрацювання. У реструктуризації кредитів повинна взяти участь держава, оскільки вона є основним носієм валютних ризик-факторів, а не населення або банки. Потрібна програма виводу токсичних активів із банківської системи України. Однак потрібно й створити механізм розподілу валютних позичальників на соціальних і таких, які за допомогою валютних кредитів спробували зробити бізнес і мають достатньо активів для погашення відповідної заборгованості.

Рада УПАЗІКС